« ЗА ГЕС!!! «ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО ЗЕЛЕНІЙ ЕНЕРГЕТИЦІ»»

Україна веде боротьбу за свою незалежність не тільки в зоні АТО та за допомогою дипломатії, а й за енергонезалежність від Росії . Незалежність держави не може реалізуватися в умовах її повної енергетичної залежності від інших країн. Обсяги власного видобутку нафти забезпечують потреби нашої країни всього на 10-12 %, газу – на 18-20%. Це говорить про те, що українські теплові електростанції, працюючи на газі та мазуті, практично повністю залежні від імпортного постачання. З урахуванням 100% поставки палива на атомні електростанції, понад 70 % енергоносіїв належить до критичного імпорту, що не припустимо ні в ПОЛІТИЧНОМУ, ні в ЕКОНОМІЧНОМУ відношенні.

Україна обрала європейський шлях розвитку, а європейська енергетична стратегія як і українська, передбачає зростання питомої ваги альтернативної енергетики.

Найбільш перспективні в Україні, серед відновлювальних ресурсів, є сонячна, вітрова та гідроенергетика.

На протязі всієї історії людство намагається приборкати стихії вітру сонця та води, використати ці ресурси з максимальною користю. З давніх давен випікали цеглу на сонці, будували вітряки та водяні млини, примушуючи стихії служити людям.

Широкої популярності малі ГЕС в Україні набули на початку минулого століття. Вже в середині століття по Україні нараховувалось близько тисячі малих ГЕС. Першу малу ГЕС було побудовано в селі Кольчине, Мукачівського району , Закарпатської області . Згодом в шістьдесятих роках СРСР прийняло курс на надвеликі промислові об’єкти (гігантоманія), в тому числі ГЕС, малі ГЕС почали занепадати.

Високорозвинені країни, що можуть прорахувати перспективу розвитку енергетики на кілька десятиліть вперед, в тому числі країни Європейського союзу, однозначно заявили про розвиток та всіляку підтримку будівництва малих ГЕС , сонячних та вітроелектростанцій. Тільки на перший погляд може здатись, що це забаганки багатих країн, викидання грошей на вітер, але нічого подібного. Цілком логічний прорахунок на перспективу яку хочуть бачити європейці та розвинені країни. Врахувавши відкриті робочі місця, мінімальний вплив на природу, економію на викидах в атмосферу (в порівнянні доприкладу з ТЕЦ), кількість податків , сплачених виробниками енергетики, собівартість виявляється цілком прийнятною. І це ще без врахування масштабних катастроф, таких як Чорнобиль та Фокусима.

Враховуючи усі ці фактори Україні теж необхідно максимально швидко розвивати будівництво малих ГЕС, сонячних та вітроелектростанцій. На жаль, на даний момент, інвестори наштовхуються на шалений спротив, профінансований з-за кордону. Через кілька громадських організацій, з екологічними назвами, нав’язується думка про шкоду , що несуть малі ГЕС, сонячні та вітроелектростанції. На даний момент гроші з грандів працюють ефективніше, ніж український чиновник, який приймає суперечливі рішення та всіляко відтягуює і без того довгий процес проектування та будівництва малих ГЕС , сонячних та вітроелектростанцій.

Україна взяла на себе зобов’язання перед європейською спільнотою в частині досягнення частки відновлювальної енергетики в сумарному об’ємі виробленої енергії на рівні 17-19 %. На сьогодні Україна стартує з відмітки 7 %, а доля альтернативної енергетики в цьому відсотку й взагалі жалюгідна ― всього-навсього – 0,2%.

Енергетика ― справа державна

Наша Інтернет сторінка має на меті популяризувати відновлювальну енергетику: малі ГЕС, сонячні та вітроелектростанції та виступає в захист інвесторів, що проектують та будують такі об’єкти. Ми за енергонезалежність нашої держави.

Запрошуємо всіх небайдужих приєднатись до нашого фронту.

КОНТАКТИ
Для того щоб вижити, багато компаній в області енергетики винаходять нові способи добування енергії з поновлюваних джерел, до яких належать енергія сонячна, вітрова, геотермальна, гідроенергія тощо.